КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ  ТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

ПРОГРАМА

РОЗВИТКУ КАФЕДРИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ      ТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОГО ІНСТИТУТУ ПРАВА КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ  імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

НА ПЕРІОД 2025-2030 РОКІВ

(у період  воєнного стану та у післявоєнний період )

ВСТУП

 На виконання рішення Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка від 18 червня 2020 р. (Протокол № 11) і наказу ректора № 407-32 від 19 червня 2020 р. створено Інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка як структурний підрозділ Університету. Інститут створено на матеріальній базі юридичного факультету  шляхом його реорганізації (з 29.09.2021 р. – Навчально-науковий інститут права) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 Згідно з ухвалою Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 30 червня 2020 р. (Протокол  № 12) наказом ректора № 443-32 від 01 липня 2020 р. ліквідовано кафедру кримінального права та кримінології та створено на її базі кафедру кримінально-правової політики  та кримінального права із приєднанням напрямів ліквідованої кафедри правосуддя.

Станом на 2024/2025 н.р. на кафедрі працює 17 викладачів (з яких 14 є штатними): 6 професорів, 8 доцентів та 3 асистентів.

Усі науково-педагогічні співробітники кафедри мають наукові ступені, зокрема 4 з них є докторами юридичних наук, а 13 -  кандидатами юридичних наук. Переважна частина членів кафедри має вчені звання, а саме: 3 мають звання професора, 9 — звання доцента. Четверо  науково-педагогічних співробітників кафедри є членами Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Кафедра забезпечує викладання дисциплін для здобувачів ОР “Бакалавр” (обов'язкові навчальні дисципліни “Кримінальне право”, “Кримінологія та кримінально-виконавче право” та дисципліни вільного вибору студентів спеціалізації “Кримінальне право”), ОР “Магістр” (обов'язкова навчальна дисципліна “Актуальні проблеми кримінального права України та міжнародний захист прав людини правові” та дисципліни вільного вибору студентів спеціалізацій “Кримінальне право” та “Кримінальне право іноземних держав”) та ОР “Доктор філософії”.

Науково-педагогічні працівники кафедри є авторами та співавторами монографій, навчальних підручників та посібників, наукових статей у фахових виданнях України та статей у міжнародних наукометричних базах.

І. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ ЧИННИКИ, ЯКІ ВЗЯТО ДО УВАГИ ПРИ СКЛАДАННІ ПРОГРАМИ

1. Національна стратегія у сфері прав людини, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/202, передбачає, серед іншого, забезпечення права на освіту. Відповідно, стратегічною ціллю визначено, що «кожен має рівний доступ до якісної освіти, що здобувається в умовах безпечного освітнього середовища та зміст якої включає, серед іншого, формування в учасників освітнього процесу поваги до прав людини, її гідності, засад демократії, ненасильницької культури та культури доброчесності. А система освіти та її зміст залишаються орієнтованими лише на формування у здобувачів освіти знань, умінь, навичок для їх реалізації на ринку праці, який змінюється, але недостатньо спрямовані на виховання відповідальних громадян, котрі поважають правові норми та стандарти прав людини».

     За оцінками експертів у сфері юридичної освіти та учасників ринку юридичних послуг сьогодні юристи є представниками професійної сфери з найвищою конкуренцією. Щоб успішно конкурувати у цій професії, недостатньо мати диплом. Потрібно мати певний професійний досвід та інші конкурентні переваги (наприклад,  додаткові вміння і навички).

2. Судова реформа в Україні та внесені зміни до законодавства України, зокрема після 24 лютого 2022 року,  істотно вплинули на  значення судової практики (зокрема практики Верховного Суду) в правовій системі України, що вимагає переосмислення змісту та форми викладання галузевих правових (у т.ч. кримінально-правових) дисциплін.

      3. З 2014 року в Україні почалася антикорупційна реформа. За 5 років  запрацювала антикорупційна інфраструктура. Створені та почали повноцінно працювати  Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції, Агентство з розшуку та менеджменту активів, з вересня 2019 року  -  Вищий антикорупційний суд. У своїй діяльності ці органи стикаються з низкою проблем,  і у подоланні частини з  цих проблем можуть сприяти заклади вищої освіти. Зокрема, мова йде про науково-практичне забезпечення з питань застосування антикорупційного законодавства (у т.ч. його кримінально-правової складової) та підготовку кадрів для антикорупційних органів.

4. Починаючи з 2014 року кримінальне законодавство України зазнало масштабних змін, а саме: а) істотно збільшився обсяг норм матеріального кримінального права; б) значна кількість положень закону про кримінальну відповідальність зазнали змін (окремі положення змінювались неодноразово).

Крім того, збройна агресія російської федерації проти України та період воєнного стану актуалізували питання про кримінальну відповідальність осіб, що вчинили злочини проти основ національної безпеки,  злочини терористичного характеру, злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, з’явились новели у кримінальному законодавстві щодо відповідальності за колабораційну діяльність, а ратифікація Римського Статуту зумовила і  внесення  низки змін до Кримінального кодексу України.

Тому на сучасному етапі якісне опанування курсу кримінально-правових дисциплін вимагає засвоєння здобувачами освіти набагато більшого за обсягом навчального матеріалу у порівнянні з ситуацією, що мала місце  раніше. Відповідно, опанування кримінально-правових дисциплін потребує знань не лише про норми кримінального права, але й про те, яким чином вони мають застосовуватись у контексті міжнародних стандартів у сфері прав людини.

5. Внесені в 2019 році зміни до Конституції України закріпили стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі. Врахування цієї обставини при викладанні правових (у т.ч. кримінально-правових) дисциплін вимагає перегляд їх змісту у такий спосіб, що дозволяв би здобувачам вищої освіти набути необхідних знань про право (у т.ч. кримінальне ) Європейського Союзу.

6. Розвиток освітнього процесу, зокрема і в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, орієнтований на такі основні напрямки:  освітній процес; дослідження та інновації; міжнародне співробітництво; інформатизація; формування суспільних цінностей; розвиток людського потенціалу. Враховуючи пріоритетні стратегічні  напрямки розвитку освіти, програмними завданнями кафедри є донести  сутність кримінально-правової політики держави і реформ в галузі законодавства про кримінальну відповідальність через освітній процес.  

7. Також викликом  для освітнього процесу є забезпечення   необхідних навичок для здобувачів юридичної освіти, які   будуть потрібні в майбутньому. В перспективі до 2030 року найбільший попит матимуть навички: емоційний інтелект; вміння працювати в  команді; адаптивність (гнучкість); рішення комплексних проблем; здатність швидко навчатися; ініціативність; аналітичне, критичне та стратегічне мислення; уміння управляти проектами та змінами.  Такі тенденції щодо попиту навичок в майбутньому необхідно враховувати  при викладанні правових (у т.ч. кримінально-правових) дисциплін), що дозволило  б здобувачам вищої освіти стати конкурентоздатними на ринку юридичних професій.

З огляду на необхідність  забезпечення конкурентоздатного рівня юридичної освіти сформульовані основні напрямки розвитку кафедри.

IІ. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Упродовж  2025-2030 років розвиток кафедри відбуватиметься у таких основних напрямках:

1. Забезпечення освітньої та наукової діяльності кафедри кримінально-правової політики та кримінального права положенням Національної стратегії у сфері прав людини, вимогам ринку праці та тенденціям розвитку кримінального права України, а також особливостям розвитку кримінального права в період збройного конфлікту.

2. Викладання та дослідження кримінального права України в контексті правової доктрини Європейського Союзу.

3. Інформатизація освітнього процесу та наукової діяльності кафедри.

4. Аналіз тенденцій судової практики застосування норм кримінального права.

5. Оптимізація навчального процесу.  

ІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Освітній процес

1. Поліпшення інформаційного супроводу здобувачів освіти, які вивчають дисципліни, що викладаються кафедрою кримінально-правової політики та кримінального права. Зокрема, перевидання базових кафедральних навчальних та науково-практичних видань (практикум з дисципліни “Кримінальне право”, підручник з дисципліни “Кримінальне право”,  науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України), які б враховували новели законодавства про кримінальну відповідальність та тенденції розвитку правової системи України.

2. Оптимізація переліку дисциплін, що викладаються кафедрою. Зокрема, поділ обов'язкової навчальної дисципліни “Кримінологія та кримінально-виконавче право” (ОР “бакалавр”) на “Кримінологія” (обов'язкова дисципліна) та “Кримінально-виконавче право” (дисципліна вільного вибору студента).

3. Впровадження найбільш ефективних (з огляду на запровадження навчання on-line, а також поєднання такого навчання з аудиторним) форм викладання кримінально-правових дисциплін.  

4. Організація заходів з обміну досвіду викладання кримінально-правових дисциплін з представниками інших юридичних шкіл.

Наукова діяльність

5. Мотивування членів кафедри до опублікування наукових статей у виданнях, які індексуються в наукометричних базах Scopus та Web of Science, а також науково-педагогічних працівників, які беруть участь у програмах академічної мобільності, міждисциплінарних наукових дослідженнях та (або) у міжнародних конкурсах за відповідними програмами за рахунок оптимального планування таким викладачам аудиторного навантаження в обсязі, що дозволяє реалізацію наукових планів, однак відповідно до вимог законодавства про освіту та нормативних актів Університету.

6. Ініціювання кафедрою  кримінально-правової політики та кримінального права проведення наукових конференцій (у тому числі міжнародних) щодо актуальних проблем кримінального права.

7. Ініціювання кафедрою  кримінально-правової політики та кримінального права міжкафедральних наукових досліджень (наприклад, дослідження юридичної відповідальності в різних соціальних сферах).

       Кадровий потенціал

8. Сприяння захисту докторських дисертацій членами кафедри, яким раніше вже були затверджені теми докторських дисертацій.

9. Затвердження тем докторських дисертацій та сприяння підготовці та захисту докторських дисертацій членами кафедри, яким такі теми ще не були затверджені.

10. Сприяння одержанню вчених звань “професор” та “доцент” членам кафедри, які ще не мають таких вчених звань.

Робота із здобувачами освіти

11. Продовження практики проведення науково-практичних конференцій  на честь професора Станіслава Яценка (спільно з органами студентського самоврядування).

12. Продовження практики проведення науково-практичних конференцій  (круглих столів) на честь професора Павла Матишевського (спільно з органами студентського самоврядування).

13. Організація зустрічей здобувачів освіти з юристами, що практикують в сфері кримінального права, зокрема з випускниками юридичного факультету (ННІ права)  КНУ імені Тараса Шевченка, з метою ознайомлення з ситуацією на ринку юридичних послуг та прикладними аспектами діяльності юриста в сфері застосування кримінального права.

ІV. ВИКЛАДАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ДОКТРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Освітній процес

1. Впровадження у викладення окремих теми обов'язкової навчальної дисципліни “Кримінальне право” (ОР “бакалавр”) елементів знань про кримінальне право Європейського Союзу.

2. Впровадження у викладання окремих теми обов'язкової навчальної дисципліни “Кримінальне право” (ОР “бакалавр”) елементів знань про положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики застосування цих положень Європейським судом з прав людини.

Наукова діяльність

3. Здійснення членами кафедри упродовж 2025-2030 років наукового дослідження проблем та перспектив гармонізації кримінального права України з кримінальним правом Європейського Союзу, положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою застосування цих положень Європейським судом з прав людини, результати якого повинні знайти втілення у:

- низці міжнародних наукових заходів (конференцій, круглих столів, наукових семінарів тощо);

- опублікуванні наукових статей в іноземних видання, зокрема тих, які індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science;

- опублікуванні монографій за результатами досліджень.

4. Затвердження аспірантам ННІ права, що виконують наукові дослідження по кафедрі кримінально-правової політики та кримінального права, тематики, яка була б дотичної до вказаної в попередньому пункті.

Робота із здобувачами освіти

5. Продовження роботи студентського наукового гуртка для поглибленого вивчення проблем гармонізації кримінального права України та кримінального права Європейського Союзу.

V. ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ

Освітній процес

1. Наповнення сторінки кафедри кримінально-правової політики та кримінального права на сайті Університету для інформування студентів та інших зацікавлених осіб про діяльність кафедри та новини у сфері законодавчої та правозастосовної діяльності.

2. Створення on-line платформи  з тестовими завданнями для самопідготовки студентів.

3. Створення відео-лекторію з дисципліни “Кримінальне право” (ОР “Бакалавр”).

Наукова діяльність

4. Оприлюднення наукових публікацій членів кафедри на сторінці кафедри кримінально-правової політики та кримінального права.

Робота зі студентами

5. Оприлюднення наукових доповідей студентів на сторінці кафедри кримінально-правової політики та кримінального права.

VІ. АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ  ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Освітній процес

1. Щорічний перегляд навчальних програм дисциплін кафедри з метою врахування новел практики Верховного Суду.

2. Впровадження нових форм перевірки знань здобувачів освіти, які б передбачали вивчення та аналіз судової практики (узагальнення судової практики, аналіз конкретних судових рішень у кримінальних справах тощо).

3. Запровадження дисциплін, спрямованих на грунтовне вивчення положень міжнародного та міжнародного гуманітарного права  для здобувачів освіти бакалаврського та магістерського рівня. 

4. Запровадження  для ОР “Магістр” спеціалізації “Міжнародне кримінальне право”.

5. Залучення до навчального процесу суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (за згодою) для проведення лекцій з окремих тем дисциплін, що вивчаються здобувачами ОР «Магістр» спеціалізацій «Кримінальне право»  та «Міжнародне кримінальне право».

Наукова діяльність

6. Організація спільно з Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду (за згодою) постійного науково-практичного семінару з метою аналізу актуальних проблем судової практики.

Кадровий потенціал

7. Участь науково-педагогічних співробітників кафедри у вивченні судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та у підготовці узагальнень судової практики з актуальних питань правозастосування.

Робота зі студентами

8. Запровадження в роботі студентського гуртка практикумів для поглиблення  вивчення проблем судової практики під керівництвом науково-педагогічних співробітників кафедри, що є членами Науково-консультативної ради при Верховному Суді та Вищому антикорупційному суді.

VIІ. ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В АСПЕКТІ ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Освітній процес

1. З метою підвищення ефективності опанування студентами антикорупційного законодавства впровадити нові форми перевірки знань здобувачів освіти, які б передбачали вивчення та аналіз судової практики (узагальнення судової практики, аналіз конкретних судових рішень у корупційних кримінальних провадженнях тощо) .

2. Запровадження спеціалізації «Антикорупційні студії» для студентів, що здобувають освітній рівень ОР “Бакалавр”.

Наукова діяльність

3. Організація науково-практичних заходів (конференцій, круглих столів, наукових семінарів), для участі в яких залучати співробітників антикорупційних органів.

Робота зі студентами

5. Організація зустрічей здобувачів освіти  зі співробітниками антикорупційних органів, зокрема випускниками  Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Автор, доцент кафедри кримінально-правової політики та кримінального права  Анжела СТРИЖЕВСЬКА   

Програма розвитку кафедри кримінально-правової політики та кримінального права на період 2025-2030 років

УНІВЕРСИТЕТ МИКОЛИ КОПЕРНИКА

Вчені з п’яти українських університетів відвідали факультет права та адміністрації Університету Миколи Коперника, щоб взяти участь у кількаденних семінарах. Зустріч була присвячена викликам, пов’язаним з адаптацією освітньої програми юридичних та адміністративних досліджень в умовах майбутньої інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО.

https://www.youtube.com/watch?v=N9p07OJ2RUY&t=3s

Презентація підручника:  «Кримінальне право. Загальна частина (Українсько-європейські студії)» підручник: у 2 книгах, за редакцією О.О. Дудорова та А.А. Стрижевської.